"Доброе имя лучше большого богатства,
и добрая слава лучше серебра и золота."
Книга Притчей Соломоновых,Глава 22, стих 1

Я хочу Допомогти

Благодійна програма «Дельфінотерапія»

За рекомендацією провідних спеціалістів (нейрології, функціональної діагностики, ортопедів, дитячих хірургів, нейропсихологів та логопедів) командою МБФ «Добротворець» ініційована благодійна програма «Дельфінотерапія».

За домовленістю із мережею дельфінаріїв «Оскар», МБФ «Добротворець» допомагає дітям із обмеженими можливостями, а саме:

  • Дитячий церебральний параліч;
  • Ранній дитячий аутизм;
  • Мінімальна мозкова дисфункція;
  • Синдром дефіциту уваги і гіперактивності;
  • Синдром Дауна;
  • Затримка психічного і психомовного розвитку;
  • Поведінковий розлад;
  • Невроз і логоневроз різного генезу;
  • Психосоматичні розлади;
  • Посттравматичний стресовий розлад;
  • Хронічні захворювання опорно-рухового апарату;
  • Хронічна втома в тому числі.

пройти курс дельфінотерапії під супроводом провідних фахівців, які працюють над створенням мотивації до реабілітації у дітей з особливими потребами. Всі лікарі без винятку працюють на результат, уважно і відповідально підходячи до кожного пацієнта. Безумовно, професіоналізм і великий досвід в реабілітації ДЦП та інших захворювань допомагає проводити реабілітацію і досягати високих показників у сфері покращення емоційного фону особливих дітей.

Завдяки дельфінотерапії можливо:

  • стимулювати загальний психічний і фізичний розвиток;
  • активізувати розумовий потенціал;
  • розвинути мову;
  • полегшити психосоматичні розлади;
  • зменшити небажані форми поведінки;
  • стимулювати засвоєння нових рухових навичок;
  • підвищити самооцінку і особистісну активність.

Показання для дельфінотерапії:

 

Метод показав свою ефективність і дієвість при наступних розладах у дітей:

  • посттравматичні стресові розлади (ПТСР);
  • затримки психічного та мовного розвитку (ЗПРР);
  • ранній дитячий аутизм (РДА) і синдром Аспергера;
  • синдромом Дауна;
  • синдром хронічної втоми (астенічний синдром);
  • синдром дефіциту уваги і гіперактивності (СДУГ);
  • м’язова астенія;
  • нервова анорексія;
  • дитячий церебральний параліч (ДЦП);
  • захворювання опорно-рухового апарату;
  • захворювання нервової системи;

 

Протипоказання:

епілептична хвороба;

онкологічне захворювання;

інфекційні захворювання шкіри.

 

Курс дельфінотерапії:

Курс дельфінотерапії є цілеспрямованою терапевтичною, корекційною, реабілітаційною роботою з урахуванням специфіки захворювання дитини. В ході бесід з батьками і діагностики дитини формується індивідуальна програма розвитку і впливу, яка відповідає потребам саме вашого дитини.

Дельфін в цьому випадку є каталізатором, що запускає механізми терапевтичного процесу. А група фахівців, що працюють з дитиною як в ході самого сеансу паралельно з дельфіном, так і до або після нього, зосереджується на основних цілях розвитку та корекції дитини.

Курс дельфінотерапії розрахований на 5 і 10 занять, тривалістю від 25 до 30 хв.

Кожне заняття включає в себе два компоненти:

— Комунікаційний, тобто безпосереднє спілкування дельфіна з дитиною у воді.

— Ігровий, що складається з ряду вправ і завдань, в ході виконання яких дитина розвиває свої моторні навички та пізнавальні здібності.

 

У програму дельфінотерапії входять елементи:

  • арт-терапії (дитина малює разом з дельфіном);
  • ігрової терапії (дитині надається можливість пограти з дельфіном в м’ячик і відчути себе тренером)
  • холдинг-терапії (включає процедури холдингу — утримання дитини на руках до його повного розслаблення)
  • поведінкової і соціально-когнітивної терапії (дельфін налагоджує взаємини з дитиною і стає його другом).

Такий підхід робить лікувальний курс максимально ефективним і результативним.

yunusterapisi-Kopirovat

Реабілітація особливих дітей включає в себе і інші компоненти. Крім сеансів плавання з дельфінами, дитині можуть бути призначені додаткові заняття з масажистом, дефектологом, фізіотерапевтом, логопедом, психологом. Заняття можуть проходити в спеціалізованому реабілітаційному центрі.

Спостерігати за динамікою змін і відстежувати результати проходження програми будуть досвідчені фахівці (лікарі і психологи). Після закінчення курсу батьки отримують від фахівців рекомендації щодо подальшої роботи з дитиною.

Один з найважливіших аспектів нашої програми — сімейна дельфінотерапія. Цей метод дозволяє спільно пережити моменти радості при спілкуванні з дельфіном. В результаті покращитися взаєморозуміння і налагодиться контакт в сім’ї. В майбутньому досвід купання і спілкування з дельфінами послужить внутрішнім ресурсом сім’ї, до якого можуть звернутися батьки і діти в період складних ситуацій і конфліктах.

  • батькам, які мають намір надати можливість дитині пройти курс дельфінотерапії необхідно зв’язатися з контактними особами МБФ «Добротворець» :

Контакти для узгодження реалізації програми:

телефон: +38 (097) 110-06-17;

+38 (097) 488-84-83;

+38 (0432) 2-30-26

факс: +38 (0432) 2-30-26

email: dobrotvorez@gmail.com

До фізіологічних механізмів впливу дельфінотерапії відносяться:

До фізіологічних механізмів впливу дельфінотерапії відносяться:

— Ультразвуковий вплив дельфіна

— рефлексотерапія

— Віброакустичний вплив

— гідромасаж

Аналіз енцефалограми пацієнтів до і після дельфінотерапії виявив істотне зниження амплітуди домінуючої в альфа-ритмі, прояв періодів синхронізації активності обох півкуль мозку. По ряду попередніх даних в цьому стані мозок виробляє велику кількість нейро-непептідов (ендорфінів), що підвищують імунітет, а також тих, що грають важливу роль в механізмах пам’яті, навчання і сну. Крім того, такі показники говорять про активізацію абстрактного мислення і здатності до навчання. Ендорфіни також надають заспокійливий, седативний і болезаспокійливий ефект.

Широко досліджується роль ультразвукового впливу дельфінів. На думку D. Coll (1997) сонар дельфіна випромінює ультразвук з інтенсивністю 8,3 Вт / см2. Ультразвук такої інтенсивності викликає явища кавітації і сонофореза, в клітинах і тканинах. Кавітація — це утворення в біологічних рідинах порожнин (кавітаційних бульбашок, або каверн), заповнених газами. Вона виникає при проходженні акустичної хвилі великої інтенсивності під час напівперіоду розрідження. Переміщаючись з потоком в область з більш високим тиском або під час напівперіоду стискання, кавітаційний бульбашка зачиняються, випромінюючи при цьому ударну хвилю. Вона Способстуют виділенню з клітин біологічно активних речовин, вивільнення ендорфіну продукції Т-клітин.

Сонофорез — збільшення потоку ферментів, особливих гормонів, що проникає через мембрани клітини в результаті кавітації. Кавітаційно-індукований сонофорез може змінювати мембранний потенціал постсинаптичної мембрани, впливаючи на приплив натрію і кальцію і відтік калієвих іонів.

Ця версія пояснює «знеболюючий», ефект спілкування з дельфіном завдяки підвищенню гормонів в плазмі пацієнтів з хворим хребтом.

Доповнюючи дослідження фізіологічного впливу дельфінів на людину, Brich (1997) стверджує, що причиною змін ЕЕГ являються нейро-електричні та нейрохімічні процеси.

Birch передбачає, що низькочастотні електромагнітні коливання, які випромінює дельфін стимулюють електрофізіологічні та поведінкові зміни. Вони обумовлені підвищенням рівня ендорфінів і конентраціі молекул ACTH в результаті впливу електромагнітного поля дельфіна на шишковидну залозу. Медичні дослідження показали, що штучне введення в організм синтетичних аналогів молекул АСTH призводить до підвищення рівня соціальних взаємодій у аутичних дітей. Ще одна функція молекул АСТН — регенерація нервів. Отже, природний викид даних молекул в поєднанні зі збільшенням рівня ендорфіну під час сеансів дельфінотерапії може призводити до розвитку розумової та комунікаційної активності дитини.

Під час випромінювання дельфіном ультразвукових коливань і також при видавання звуків чутного діапазону (200-20000 Гц) відбувається проникнення мікровібрацій в тканини і виборкову дію на різні біологічні структури, тобто здійснюється віброакустичний вплив. Віброакустична терапія не тільки збільшує кровотік і лімфоток, але і полегшує транспорт великих біологічних молекул, еритроцитів і іммуннокомпетентних клітин з капілярів в інтерстицій і з інтерстицію в венозні і лімфатичні капіляри, забезпечуючи тим самим поліпшення клітинної середовища проживання і висновок різних медіаторів з тканини в циркуляцію. Виброакустическая терапія тим ефективніше, чим сильніше виражені порушення судинної регуляції в області патології.

Ще одним ефектом дельфінотерапії є гідромасаж внутрішніх органів і шкірних покривів, який здійснюється за рахунок створюваних при русі дельфінів областей турбулентності. Ці області є різноспрямовані потоки води, модульовані хвостовим плавником тварини.

Спостерігається також рефлексотерапевтичний вплив дельфінів на людину. Торкаючись рострумом до біологічно активних точок на руках і ногах дитини, дельфін стимулює рефлекторні зони нервової системи. Виникаючі імпульси передаються до відповідних нервові центри. А нервова система в свою чергу посилає до ураженого органу або органам імпульси, які активізують системи самовідновлення.

Водне середовище знімає навантаження на суглоби і одночасно дає оптимальну обстановку до тренінгу м’язів у разі захворювань, пов’язаних з руховими розладами.

Психологічні механізми впливу

Взаємодія з дельфіном є також потужним психотерапевтичним і психокорекційним засобом.

Основними аспектами, що впливають на пацієнта є спілкування і ігрова діяльність. Відомо, що для дітей з різними психоневрологічними захворюваннями, порушеннями в розвитку або дітей, які перенесли різні психотравми характерно відчуття відчуженості, ізольованості, що супроводжується страхами і труднощами в спілкуванні. Дельфін зі своєю природною анатомічною «посмішкою», дружелюбністю і інтересом до дитини сприяє формуванню контакту і закріпленню позитивних комунікативних моделей поведінки. Невербальний характер спілкування між дитиною і дельфіном полегшує завдання взаємодії для дитини, робить його природним процесом. Важливим елементом цього спілкування є тілесний контакт дитини і дельфіна. Встановлення близького, дружнього контакту з дельфіном є передумовою подальшої побудови позитивних і конструктивних відносин з оточуючими людьми, дозволяє дитині попрактикуватися в соціальній взаємодії.

Спілкування з дельфіном є потужним емоційним фактором, який стимулює дитину до освоєння нових рухів і поведінкових патернів, а також робить його відкритим до сприйняття і закріплення позитивних соціальних установок з боку терапевта. Позитивний емоційний настрій, який відрізняє заняття з дельфінами, сприяє піднесенню активності, поліпшенню настрою і загального стану пацієнтів.

Гра з дельфіном є стимулом для розвитку психомоторної сфери і пізнавальних процесів дитини. Завдяки дельфінам у пацієнтів мобілізується вольова діяльність, зростає мотивація і посилюється прагнення до досягнення позитивних результатів. Тому дитина швидше і ефективніше справляється з ігровими завданнями, які ставить перед ним терапевт. На думку доктора Натансона, дельфін є стимулом для концентрації уваги дитини, яке призводить до поліпшення процесів пам’яті, мислення й мови.

Психотерапевт, що працює паралельно з дельфіном під час сеансів дельфінотерапії використовує методи поведінкової терапії, елементи ігрової, тактильної терапії та арттерапії. Терапевт стимулює прояви адаптивної поведінки у дитини, закріплює і заохочує конструктивні моделі поведінки. Індивідуально підібраний комплекс вправ спрямований на розвиток моторної, сенсорної та пізнавальної сфери дитини. Вправи пропонуються дитині в ігровій формі і виконуються спільно з дельфіном, який завдяки природній цікавості, активно включається в їх здійснення. У більшості дітей з фізичними та інтелектуальними проблемами порушено уявлення про власне тіло і відчуття простору. Водна частина сеансу, що включає тілесний контакт з дельфіном під час плавання і виконання певних моторних завдань сприяє більш цілісноиу усвідомленню дитиною свого тіла, поліпшенню орієнтування в просторі і сенсомоторної корекції.

Позитивні емоції від спілкування з дельфіном дозволяють значно стимулювати психічний, мовний і фізичний розвиток дітей.

В результаті сеансів дельфінотерапії дитина розширює межі свого світу, набуває нового досвіду спілкування і отримує величезний позитивний заряд, який робить його життя більш живою, творчою та яскравою.

За словами Ярослава Моргуна, психологф, кандидата наук та спеціаліста з дельфінотерапії розважально-оздоровчого комплексу «Оскар» пристрій, за допомогою якого дельфіни видають ультразвук, – здатен впливати на мозок людини.

«Безумовно, спілкування з дельфінами річ є дуже приємною як психологічно, так і фізично. Адже дельфіни мають спеціальний біологічний пристрій – сонар, що випромінює ультразвуки. Кажуть, що він у чотири рази інтенсивніший за усі звуки, які існують на даний час», – зазначив психолог.

Це підтверджують й різноманітні дослідження неврологів, каже Я.Моргун. Результати досліджень вказують на те, що цей ультразвук, що надсилають дельфіни, власне активізує діяльність півкуль головного мозку людини. «Це виявляється у безлічі ефектів – покращення сну, апетиту, поліпшення функціонування кори головного мозку, що відповідно пов’язане з мовленням, мисленням, пам’яттю тощо. Тобто ефектів (від ультразвуку – ред..) достатньо багато», – додав Я. Моргун.

Дельфінотерапія в системі методів реабілітації дітей з ДЦП
_DSC9269 (Копировать) Термін «дитячий церебральний параліч» (ДЦП) означає групу рухових розладів, що виникають при ураженні систем головного мозку і виявляються у недостатності або відсутності контролю центральної нервової системи за довільними рухами. Таким чином, терміном «дитячий церебральний параліч» об’єднуються синдроми рухових розладів, що виникають в результаті ушкодження мозку на ранніх етапах розвитку.
Дитячий церебральний параліч не має прогресуючого перебігу. Однак у міру розвитку дитини різні прояви недостатності рухових, мовних та інших психічних функцій можуть видозмінюватися, що пов’язане з віковою динамікою. Рухові розлади при ДЦП можуть посилюватися неврологічними та психопатологічними синдромами. Серед них найбільше значення мають: гіпертензійно-гідроцефальний синдром, судомний синдром, синдром вегетативно-вісцеральних дисфункцій, стійкий церебрастенічний синдром.
В основі дитячого церебрального паралічу лежить внутрішньоутробне або перинатальне пошкодження головного мозку дитини під впливом різних несприятливих факторів, що діяли під час внутрішньоутробного періоду розвитку і (або) в момент пологів. До таких факторів ризику відносяться в першу чергу пологова асфіксія і родова травма. У більш рідкісних випадках (близько 2 – 3%) у виникненні ДЦП провідну роль відіграє генетичний фактор.
Існує кілька форм церебрального паралічу:
1. Спастична форма церебрального паралічу – спостерігається в більшості випадків захворювання і характеризується підвищеним тонусом м’язів, скороченням обсягу рухів у суглобах і зниженням чутливості у враженій ділянці. За спастичної геміплегії вражається одна сторона тіла. У випадку диплегії – процес зачіпає нижні кінцівки. Спастична тетраплегія – найбільш важка форма ДЦП з ураженням обох рук та ніг і великою ймовірністю розумової відсталості.
2. Атетоїдна або дискінетична форма церебрального паралічу – проявляється руховими порушеннями і гіперзбудливістю нервової системи. М’язи тіла хворої дитини здійснюють випадкові і неконтрольовані, повторювані рухи. Дитині важко ходити, сидіти, зберігати позу, говорити. Нездатність управляти м’язами обличчя призводить до слинотечі.
3. Атаксична форма церебрального паралічу – характеризується вестибулярними порушеннями (дитині важко утримувати рівновагу) і порушеннями глибини сприйняття навколишнього світу (виражений моторний дефект). У дитини спостерігаються мимовільні рухи, які можуть посилюватися при наближенні до мети. Діти з цією формою ДЦП часто страждають заїканням, але їх інтелект і навички спілкування розвиваються нормально.
4. Гіпотонічна форма церебрального паралічу – проявляється млявістю і слабкістю м’язів. Хвора дитина не здатна утримувати голову, в деяких випадках виникають проблеми з диханням, ковтанням і мовою.
Для лікування ДЦП застосовуються різні види масажу, лікувальна гімнастика, рефлексотерапія, ІРТ, метод Войта, кінезіотерапія, навантажувальний костюм, пневмокостюм, логопедична робота, електро лікування, використання допоміжних технічних засобів.
Додатковим методом реабілітації пацієнтів з ДЦП може виступати дельфінотерапія. Заняття з дельфінами успішно протікають в умовах контакту зі спеціально підготовленими тваринами під наглядом фахівців: психолога, дефектолога, педагога.
У процесі занять будується взаємодія між дитиною і дельфіном на основі гри. Стимулюється зоровий, тактильний, емоційний контакт, розвиваються рухові і мовні навички.
Важливим елементом терапії виступає тактильний контакт. Торкаючись до біологічно активних точок на тілі дитини, дельфін стимулює рефлекторні зони нервової системи. Залежно від ситуації терапевт пропонує торкнутися дельфіна руками, якщо є рухові порушення верхніх кінцівок, або ногами. З кожним наступним заняттям елементи ускладнюються. З часом дитина починає звикати до тварин і встановлюється контакт.
Спілкування з дельфіном – це не тільки нові враження, а й нові можливості для дитини. Своєю незвичною поведінкою дельфін формує у дитини сильну мотивацію до дії, в результаті чого дитина навчається новим рухам, які раніше були для неї недоступні.
Одним з ефектів дельфінотерапії є гідромасаж внутрішніх органів і шкірних покровів. Дельфін постійно працює своїм потужним хвостовим плавцем, створюючи рух потоків води навколо себе. До того ж вода дає відчуття невагомості, знижує навантаження на суглоби і тренує м’язи, що особливо важливо при рухових порушеннях.
Емоційно насичена атмосфера сеансів дельфінотерапії знижує психологічну напругу хворої дитини. Почуття страху, гніву, тривоги змінюються активністю, ініціативністю, упевненістю в собі, ентузіазмом та іншими позитивними формами поведінки.
?